Вітаю панство!
Хочу внести на обговорення бажаючих свої напрацювання. Та за можливості отримати нові ідеї щодо подальших пошуків однієї з моїх віддалених гілок – Загоровських.
У 1797 році народжується мій пращур – Василь Павлович. З боку батька його родовід досить чіткий. Він виходець з застінку Кондратовичі (маєток Стариця). Щодо його матері були питання та сумніви. Згідно метрик Пирашевської церкви батьки Василя мали досить тісні стосунки з родиною Загоровських, що мешкала поряд з Павловичами у заст.Хоромицькі. Згодом вдалось знайти докази того, що матір, її звали Мар’яна, це дочка Іллі (Еліаша) Загоровського.
На щастя ця родина представлена у Гербовнику №7 і можна, певною мірою, оцінити цей рід. Згідно Гербовника засновником роду був дехто на ім’я Самуель (батько Еліаша) , але походження досить туманне.
Новий напрямок для пошуків надало повідомлення пана Калечиця (щодо земян Загоровських з заст.Судники) та викладені інвентарі маєтку Станьково (АГАД). Маємо наступне.
Згідно інвентаря 1751 року у застінку Судники є три земянських дими, де мешкають Самуель, Базиль та Петро Загоровські (Zahorowski) відповідно. Ступінь їх родинних зв’язків незрозумілий на цей момент. Наступним йде інвентар 1795 року. В ньому бачимо, що земяни з подібними прізвищами у Судниках відсутні, але є два дими Загоровських у новоутвореному застінку Zahorowszczyzna. Петра та Франтішка. Знову без розуміння родинних зв’язків.
Географічна близькість місць проживання наштовхує на думку спорідненості Загоровських з 1751 та 1795 рр. На мапі ПГМ останній застінок фігурує як «Захаровщина». Саме під такою назвою він є й ревізській казці 1795 року, але зі статусом «село шляхетське за правом орендним». Казка говорить про наявність трьох земянських димів (як й у інвентарі) та його очільників. Тадеуш Ридзевський - дим №1. Петро Василів син Захоровський (так прізвище з російського боку казки) – дим №2. Йому 40 років та має сина Франтішка та доньку Тересу. У димі №3 мешкає Франтішак Петрів син Захаровський. Йому 60 років та має дружину. Без дітей.
З урахування цієї інформації можна припустити що Петро та Франтишак доводяться один одному рідними племінником та дядьком. Батько Петра – це Базиль з Судників у 1751 році, а батько Франтішка – Петро. Відповідно Петро з 1751р. це рідний дід Петра з 1795 року. Але слідів нащадків Самуеля (чи його особисто) не має.
Якщо подивимся у ревізську казку 1834, то у застінку Загоровські (вже не «Захаровщина») все тіж три дими. №1- нащадки Тадеуша Ридзевського. №2 – Феліціан Сеневич. №3 – Іван Селицький. Виглядає наче Загоровські (як родина) тут зникла без слідів. Подальша доля Франтішка (сина Петра з 1795 р.) невідома. Але однаковість імен та відповідність віку доньки Петра Василіва Загоровського та дружини Феліціана Сеневича, мова йдеться про Тересу, наводять на думку що цей рід продовжився по жіночій гілці. В такому випадку Сеневич був зятем Петра Василіва. А після смерті останнього (та скоріш за все його сина Франтішка) очолив дим №2.
Паралельно розглядаємо нащадків Самуеля Загоровського з Гербовнику №7. Згідно нього він мав синів Йосипа та Іллю (Еліаша). Йосип з 1775 року тримав фольварк Альбовичі. Еліаш у 1790-х рр. отримав 1 волоку за заставним правом у застінку Хоромицькі. Саме там його знаходить ревізська казка 1795. Має сина Антонія та багато доньок. Мар’яна, моя пращурка, відсутня. Певно вже стала дружиною Олександра Павловича на той момент. Поряд, у застінку Петухівка, мешкає Феліціан Йосипів Загоровський. Він є рідним племінником Еліашу та двоюрідним братом Мар’яни.
Ревізська казка 1811р. знаходить Антонія, сина Еліаша, у фольварку Слободка. Сам Еліаш, згідно Гербовника, помер у 1809 році. Але казка видображає не тільки Антонія, але й його дядька – Йосипа. За свідченнями він мешкав там щонайменше з 1795 року. Тож можемо припустити, що Альбовичі (Альборавичі) та Слободка – це одне й те саме місце. Землю тримають за заставним правом та є примітка, що Антоній перейшов з Хоромицьких у 1810 році.Тобто це та сама людина.
Ще одна казка 1811 року, на мій погляд, допомагає повністю зв’язати усіх Загоровських до купи. Згідно неї у родині заставного посесора Антонія Еліашева сина разом з ним мешкає його стрий Франтішак, тобто рідний брат батька. Дітей не має. За віком та іншими свідченнями він відповідає Франтішаку з «Захаровщини» у 1795 році. Так, Франтішак мав би бути дядьком Еліашу, а не Антонію. То можливо у слово "стрий" закладалось саме значення як "старший родич з боку батька". Це виглядає логічніше.
Мій висновок.
Земянин Петро Загоровський, з застінку Судники маєтку Станьково у 1751 році, мав трьох синів. Самуеля, Базиля та Франтішка. Нащадки Самуеля змогли здобути дворянство у 19 столітті надавши фальшиві документи.
Питання які залишають відкритими:
1. Звідки міг взятись Петро Загоровський у Судниках станом на 1751 рік. Інвентарі 17 ст. не фіксують земян чи бояр з подібним прізвищем в межах Станьково? Але можна зустріти селян Загоровським по сусідним маєтках на межі 18-19 ст.
2. Чи може свідчити назва «Захаровщина» та форма Захаровські про можливість початкової форми від умовного «Захара», а не бути пов’язаною з «горою»? Зустрічав Захаровичів_Захаревичів.
3. Якщо Загоровські були католиками, то їх слід шукати у Койдановському та Узденському костелах. Але,з урахуванням імен та розташування не виключаю, що на сер.18 століття могли бути й уніатами. Чи відома збереженність МК уніатів по тих краях за вказаний період? Для порівняння маю інформацію про церкву у Могильно. У російській стороні мають зберігатись з першої половини 18 ст. Але чи це правда – не можу сказати
Language:
